Рідкі кристали

Рідки́й криста́л  — специфічна термодинамічна фаза деяких речовин, якій властиві риси як рідини (текучість), так і кристалу (анізотропія властивостей).

Рідкий кристал - проміжна фаза (мезофаза) між ізотропною рідиною і кристалічним твердим тілом. Рідкі кристали - це флюїди, молекули яких певним чином впорядковані, тобто існує певна симетрія. Як наслідок, існує анізотропія механічних, електричних, магнітних та оптичних властивостей речовин цього класу. Поєднуючи властивості рідин та твердих тіл (текучість, анізотропія), рідкі кристали проявляють специфічні ефекти, багато з яких не спостерігаються у рідинах та твердих тілах. Зокрема, в рідких кристалах спостерігається подвійне променезаломлення, флексоелектричний ефект, перехід Фредерікса.

Речовина, яка здатна переходити при певних умовах (температурі, тискові, концентрацiї) в рiдкокристалiчний стан (мезоморфний, мезофаза), що є промiжним мiж рiдким (характерна плиннiсть) i кристалiчним (анiзотропнi властивостi — оптичнi, електричнi, магнiтнi та iн.) при вiдсутностi тримiрного дальнього порядку розмiщення атомiв чи молекул. Це молекулярні кристали з властивостями одночасно і рідин і кристалів. Вони переважно складаються з тороподібних чи дископодібних молекул, що можуть утворювати одну чи більше різних впорядкованих флюїдних фаз, а також ізотропні флюїди; трансляційний порядок у них є цілком чи частково порушеним, але значна частка орієнтаційного порядку зберігається при переході від кристалічної до рідинної фази при мезоморфному переході. Hа фазовiй дiаграмi температурний діапазон iснування рiдкого кристала обмежується температурою плавлення твердого кристала й температурою просвiтлення, при якiй рiдкокристалiчний твердий зразок стає прозорим внаслiдок плавлення мезофази й перетворення її в iзотропну рiдину. Такi речовини в рiдкому станi утворюють нематичну фазу — з великим ступенем лiнiйного впорядкування, або смектичну — з великим ступенем впорядкування в площинi.